День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (День ліквідатора)

День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (День ліквідатора)

Що це за день?

Чорнобильська катастрофа 1986 року вважається наймасштабнішою та найвідомішою серед подібних техногенних аварій у світі. Вона  навчила ставитися з пересторогою до «мирного атому» — виявилося, що він може бути дуже небезпечним. Від людей, на долю яких випало ліквідовувати наслідки від вибухів ядерного реактора, залежала безпека не лише України, а й усієї планети.

Щороку 14 грудня українці віддають шану ліквідаторам наслідків Чорнобильської аварії. Попри те, що День ліквідатора офіційно встановлений лише в 2006 році, відзначають його з 1986-го — тоді вперше ліквідатори зібралися, щоб разом відсвяткувати свою перемогу.

Як виникла ідея відзначати День ліквідатора?

Чорнобильську АЕС почали зводити в 1970 році, а для співробітників станції та їхніх сімей поруч одночасно будували місто Прип’ять.

Перший енергоблок ЧАЕС було підключено до енергосистеми Радянського Союзу 27 вересня 1977 року. Згодом запрацювали  ще три енергоблоки. Щодоби станція виробляла 29 мільярдів кіловат-годин електроенергії.

Експеримент

В перші години ночі 26 квітня на ЧАЕС проводили плановий експеримент. На четвертому реакторі мали вимкнути систему аварійного охолодження та виміряти показники турбогенератора.

Але в результаті непрофесійних дій персоналу та особливостей конструкції самого реактора все пішло не так. Рівень потужності реактора під час експерименту мав становити близько 30%, але її знизили лише наполовину через заборону диспетчера  Київенерго.

Реактор кілька годин працював з вимкненою системою автоохолодження. Потім оператору не вдалося втримати показники реактора на потрібному рівні. За інструкцією в такій ситуації реактор слід було зупиняти, але працівники станції прийняли рішення продовжувати експеримент. Почався саморозгін реактора, теплова потужність стрімко зростала.

В 1 годину 23 хвилини пролунали два потужні вибухи з інтервалом у 3 секунди, в результаті яких реактор четвертого енергоблоку був повністю зруйнований. Вибух пошкодив також стіни й перекриття машинного залу, всередині станції та на даху виникла пожежа.

Без дозиметрів та спец захисту

Вже через п’ять хвилин до місця аварії прибули бійці воєнізованої пожежної частини, що охороняла станцію. До складу чергового караулу входило 14 пожежників на чолі з лейтенантом Володимиром Правиком. Це був 24-річний молодий чоловік, життя якого тільки починалося. Правик мав дружину та маленьку дочку.

Пожежники стали боротися з полум’ям на даху машинного залу, а невдовзі на допомогу прибули ще десять вогнеборців з технікою — пожежна частина з Прип’яті. Командував частиною Віктор Кібенок — 23-річний лейтенант внутрішніх військ.

Керівництво операцією взяв на себе начальник пожежної частини, яка охороняла ЧАЕС — майор Леонід Телятников. На той час він перебував у відпустці, але, дізнавшись про лихо, поспішив на  допомогу своїм підлеглим. 

Попри те, що вогнеборці не мали  дозиметрів, вони розуміли, що працюють під потужним радіоактивним опроміненням. При цьому ніяких спеціальних засобів захисту від радіації не було. Але офіцери й пожежники не мали іншого вибору —  це був їхній обов’язок, до того ж не можна було дати полум’ю захопити сусідній енергоблок. Пожежу на площі близько 300 квадратних метрів загасили через п’ять годин. 

Люди, які першими стали на поєдинок з вогнем, отримали такі дози опромінення, які були несумісні з життям. Симптоми променевої хвороби стали проявлятися одразу. Того ж дня, 26 квітня, їх відправили на лікування до Москви.

Серед перших ліквідаторів аварії кількість померлих — 31 людина. Майже всі померли  на протязі кількох тижнів, в тому числі лейтенанти Правик та Кібенок. Ще 134 людини з числа працівників ЧАЕС та рятувальників отримали променеву хворобу.

Прихована правда

Уряд СРСР повідомив населення країни про аварію увечері 28 квітня. Інформація була дуже дозованою, довгий час небезпека радіації замовчувалася.

На протязі довгих місяців після катастрофи сотні тисяч пожежників, інженерів, військових, медиків та інших спеціалістів працювали за наказом уряду  в районі Чорнобильської АЕС. Вони зачищали територію від радіоактивних уламків навкруги атомної станції, проводили дезактивацію об’єктів.

Найголовніше, що саме завдяки цим людям відбулося зведення захисного саркофагу над четвертим енергоблоком, а через кілька місяців після катастрофи на станції навіть було відновлено виробництво електроенергії.

День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в історії

  • 1983 21 грудня
    Четвертий енергоблок на Чорнобильській АЕС розпочав свою роботу.
  • 1986 26 квітня
    О першій годині ночі на станції розпочали плановий експеримент з реактором, що призвів до аварії.
  • 1986 30 листопада
    Закінчили зводити саркофаг, який закрив аварійний четвертий енергоблок. Споруду назвали «Об’єктом «Укриття»».
  • 1991 29 березня
    В Україні з’явилася Всеукраїнська громадська неурядова організація «Союз Чорнобиль України».
  • 1995 грудень
    Україна підписала меморандум про підготовку Чорнобильської АЕС до повного закриття.
  • 2012 квітень
    Розпочато будівництво нового, надійнішого укриття над четвертим енергоблоком. Здано в експлуатацію його в липні 2019 року.

Часті Питання та відповіді про День ліквідатора

Чому для святкування Дня ліквідатора обрали саме 14 грудня?

В рік катастрофи 14 грудня радянський уряд офіційно оголосив про те, що четвертий енергоблок накрили захисним саркофагом. Відтоді учасників його спорудження та всіх ліквідаторів вітають саме в цей день.

Скільки всього людей вважаються ліквідаторами?

600 тисяч — така кількість тих, хто брав участь у ліквідації катастрофи протягом всього часу після неї.

Як відзначила держава перших рятувальників на ЧАЕС?

28 перших ліквідаторів нагородили державними нагородами СРСР та України — різними орденами та відзнаками. На жаль, майже всі нагороджені посмертно.

Коли ЧАЕС знову почала працювати після катастрофи?

Перший енергоблок на Чорнобильській атомній станції було запущено вже у жовтні 1986 року.

Чому атомну станцію в Чорнобилі зрештою закрили?

Станцію змушені були закрити через потенційну небезпеку, численні проблеми в роботі решти енергоблоків та тиску міжнародного співтовариства. Український уряд в березні 2000 року прийняв рішення про закриття станції.

Коли Чорнобильську АЕС зупинили назавжди?

У 2000 році станцію нарешті остаточно закрили. Це відбулося 15 грудня.

Як відзначати День ліквідатора?

Принести квіти до пам’ятника ліквідаторам, взяти участь у  мітингу, присвяченому цим мужнім людям, або відвідати церковне богослужіння — найменше, що може зробити цього дня кожен українець, щоб  висловити свою вдячність та пошану ліквідаторам Чорнобильської катастрофи.

Учнів у школах ознайомлюють з інформацією про Чорнобильську катастрофу —  зазвичай проводять зустрічі з учасниками ліквідації аварії, щоб діти могли отримати свідчення про події того часу з перших вуст.

Якщо хтось ще не бачив популярного серіалу «Чорнобиль», що вийшов у 2019 році — це чудовий привід подивитися фільм, присвячений аварії, її ліквідації та пошуку причин.

В цей день ліквідатори мають нагоду зібратися разом, згадати минуле та обговорити проблеми сьогодення.

Тож 14 грудня мотивує приділити увагу й подякувати кожному з ліквідаторів — доки вони ще живі та можуть відчувати нашу вдячність. А померлих згадаємо та вшануємо їхню пам’ять.

Чому для людства важлива ця подія? 

День ліквідатора аварії на ЧАЕС важко назвати святом. Це радше нагадування про героїчну працю людей, які в нелюдських умовах зупинили радіоактивне забруднення та за шість місяців потому збудували укриття й змогли повернути атомну електростанцію до робочого стану.

Один з численних уроків Чорнобилю полягає в тому, щоб не припускати, а твердо знати, як діяти в подібних екстремальних ситуаціях. Очільникам країни треба вміти говорити з людьми не лише у свята, а й у часи випробувань. Людські жертви в цій катастрофі відбулися головним чином тому, що люди були не обізнані та не мали чим себе захистити.

Ліквідаторів аварії на ЧАЕС не треба довго шукати — вони живуть поруч з нами. Багато серед них таких, що стали інвалідами та потребують підтримки й допомоги.

За можливості варто допомагати людям, які ціною власного життя та здоров’я захистили від розповсюдження радіоактивного забруднення не тільки власну країну, а й фактично увесь світ. 

День ліквідатора нагадує всім, що пошана й пам’ять важливі не лише для героїв цього дня, але й для нашого спільного майбутнього. Для того, щоб подібне лихо більше ніколи не повторювалося, відповідальні особи мають бути компетентними, а громадяни  — поінформованими. 

Чорнобиль, міні-серіал (2019)

День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (День ліквідатора) будемо відзначати:

РікДатаДень тижня
202014 грудняПонеділок
202114 грудняВівторок
202214 грудняСереда
202314 грудняЧетвер
202414 грудняСубота

Найближчі події

Не знайдено жодної події!
Завантажити ще

А що ще цікавого?

Наш Телеграм-канал →