Міжнародний день караванника

Міжнародний день караванника

Що це за день?

Слово «караван» найчастіше асоціюється з вервечкою навантажених верблюдів, які долають довгий шлях через спекотну пустелю до потрібного пункту призначення. Проте караванами вважають ще й колони з будь-яких наземних транспортних засобів або кораблів, а людей, що координують рух цих караванів, називають каравановожатими або караванниками. Представникам цієї доволі рідкісної  професії присвячено окреме свято — Міжнародний день караванника, який щороку відзначають 24 вересня. Подію заснувала Міжнародна асоціація з координації вантажних операцій, яка дбає про безпеку та ефективність національних і міжнародних вантажних перевезень всіма видами транспорту. 

Як виникла ідея відзначати Міжнародний день караванника?

В давнину подорожувати разом було набагато безпечніше, тому купці, мандрівники та паломники, яким необхідно було пройти через пустелю або іншу місцевість з несприятливими умовами, збиралися в групи, що отримали назву караванів. На території Азії та Африки вантажі караванів зазвичай везли верблюди — ці в’ючні тварини дуже сильні, витривалі та пристосовані до клімату пустелі.  Інколи  верблюдів запрягали у вози (так робили торговці чаєм в деяких районах Китаю та Монголії), але найчастіше ношу розділяли на дві частини і закріплювали по обидва боки верблюжої спини.

В особливо спекотну погоду та в довгих мандрівках кожен з верблюдів віз до 160 кілограмів вантажу, а на коротших маршрутах та в прохолодніший сезон погоничі могли нав’ючувати на тварин по 450 кілограмів ноші. Перевозили на верблюдах і пасажирів — для цього існували спеціальні кошики, які підвішували з боків верблюда.

Особливості караванів

Через носове кільце кожної тварини пропускали мотузку і прив’язували її до сідла верблюда, який ішов попереду — таким чином формувалися групи від 6 до 40 верблюдів, що були з’єднані між собою. Інколи такі групи розташовували в три або чотири ряди, а інколи караван рухався однією довгою вервечкою.

Залежно від потрібної швидкості руху та небезпеки маршруту обиралася й кількості верблюдів. Завжди великими були каравани мусульманських паломників, які прямували з Каїру та Дамаску в Мекку і налічували 10 тисяч  верблюдів. Також величезними були каравани, що йшли через Сахару з вантажами солі — в них могло бути до 20 тисяч в’ючних тварин.

Час руху караванів визначався наявністю на шляху води та пасовищ, а для паломників — потрібною датою прибуття до святих місць. В середньому каравани долали від 3 до 5 кілометрів на годину і рухалися протягом 8 – 14 годин на добу. В дуже спекотну пору рух переносили на нічні години, а вдень люди й тварини відпочивали. За можливості зупинялися в караван-сараях — огороджених міцними стінами фортецях, розташованих  на основних торговельних напрямках.

Попри те, що відкриття морських шляхів з Європи в інші частини світу частково призвело до занепаду деяких караванних маршрутів (таких як Великий Шовковий шлях), частина з них процвітала аж до XIX століття. Потім через розвиток автомобільного та залізничного транспорту далекі караванні маршрути зникли, але на місцевому рівні, особливо в тих регіонах, де бракує інших засобів перевезення, вони досі використовуються.

Морські каравани

Морські каравани початково створювалися для захисту від піратів і могли мати в складі один або кілька військових кораблів, проте це не було обов’язковою умовою. Наприклад, морські каравани  Венеційської республіки складалися лише з торговельних суден, але вони мали гармати та іншу зброю на борту. 

Міжнародна асоціація з координації вантажних операцій

Міжнародну асоціацію з координації вантажних операцій було засновано в 1952 році з простою метою — розповсюдити досвід Другої світової війни щодо логістичних операцій комерційного характеру. Згодом завданням асоціації було визначено сприяння безпеці та ефективності вантажних перевезень всіх видів, а неурядовий статус дозволяє їй мати представництво в національних і міжнародних агенціях, надавати консультації та здійснювати публікації щодо передового досвіду в глобальному ланцюгові вантажних перевезень.  

Вільям Адамс

Саме Міжнародна асоціація з координації вантажних операцій заснувала в 1995 році Міжнародний день караванника, обравши для нього дату 24 вересня. Цього дня в далекому 1564 році народився Вільям Адамс — відомий британський мореплавець та караванник. В 12 років він вже був помічником на будівництві кораблів для торговельного флоту, а в 24-річному віці, під час вторгнення іспанської армади, став капітаном корабля постачання для британського флоту. В 1598 році в якості лоцмана Адамс відправився з голландським морським караваном до берегів Ост-Індії, але судна дуже постраждали від шторму, тому кораблю, на якому перебував Адамс, довелося кинути якір коло узбережжя японського острова Кюсю. 

На той час це було перше європейське судно, що досягло Японії, тому представники влади вели довгі розмови з Адамсом та іншими членами команди щодо політики, релігії та технологій. Японський сьогун, вражений знаннями Адамса про кораблі й суднобудування, призначив чужоземця своєю довіреною особою. 

Мореплавцю подарували маєток, але заборонили повертатися до Англії. Адамс керував будівництвом кораблів західного типу, надсилав від імені японської влади запрошення британським та голландським купцям, а також допоміг збудувати англійську фабрику на острові Кюсю. Помер Вільям Адамс в Японії у 1620 році, а незвичайна історія його життя досі надихає письменників та кінорежисерів. 

А в квітні ще відзначають Міжнародний день обслуговування доріг

Почитайте історію виникнення та дізнайтеся, хто займається організацією та наглядом за станом доріг.

Міжнародний день караванника в історії

  • II ст.до н.е.
    Засновано найбільшу в світі систему торговельних караванних маршрутів — Великий Шовковий шлях.
  • 1868
    Італійський художник Альберто Пассіні написав картину «Караван в пустелі», яка досить реалістично зображує атмосферу переходу з верблюдами через пустелю.
  • 1898
    Для Російській імперії в Англії збудовано перший арктичний криголам «Єрмак». Відтоді кораблі по Північному морському шляху зазвичай ходять караваном — за криголамами.
  • 1975
    Життя і кар’єра морського караванника Вільяма Адамса в Японії лягли в основу бестселера Джеймса Клавелла «Сьогун».
  • 1980
    Традиційні каравани, які, здавалося б, відійшли в минуле, відродилися під час афгано-радянської війни. Їх активно використовували для завезення збройних вантажів з Пакистану в гірських місцевостях, недоступних для автоперевезень.

Часті Питання та відповіді про Міжнародний день караванника

Чи правда, що в давнину каравани в пустелях часто водили незрячі провідники?

Так, це правда — піщані бурі засипали сліди людей та верблюдів, але залишався ледь відчутний запах на піску, який завдяки загостренню інших відчуттів розрізняли саме незрячі провідники. Через певний проміжок часу вони нюхали пригорщу піску й визначали, чи в правильному напрямку рухається караван.

Чим караванники годували верблюдів у тих місцях, де зовсім не було рослинності?

Верблюдів годували сіном, яке несли на собі самі тварини. При цьому важливо було правильно визначити, скільки саме сіна потрібно взяти — щоб не перевантажити верблюдів та водночас не залишити їх голодними.

Який караванний маршрут в давнину був найдовшим?

Це Великий Шовковий шлях — ціла система караванних маршрутів від Східної Азії до Середземномор’я. Лише головний маршрут цього шляху становив 12 тисяч кілометрів. 

Хто був у складі каравану, окрім купців та провідників?

До каравану брали рабів для виконання важкої роботи, писарів для запису всіх важливих подій, посланників для спілкування з зустрічними та імама для проведення щоденних молитов. Але найголовнішим був вожатий каравану, який ніс відповідальність за всі збитки та нещасні випадки під час руху і мав необмежену владу в дорозі. Також він знав усі маршрути та водойми і вмів орієнтуватися по зірках вночі або по запаху чи дотику піску. 

Чи існували караванні шляхи на території України?

Караванним маршрутом цілком можна вважати Чумацький шлях, яким  протягом XVI – XIX століть чумаки привозили до материкової України сіль з Криму, а в зворотньому напрямку везли зерно та овочі. Чумацькі каравани налічували до сотні запряжених кіньми возів з різними товарами.

Як відзначати Міжнародний день караванника?

Звісно, каравани для більшості з нас — це екзотика, але зважаючи на більш сучасне значення цього поняття, 24 вересня слід обов’язково привітати тих людей, чия професійна діяльність пов’язана з рухом караванів — це можуть бути моряки або водії різноманітних автоколон, в тому числі й водії-далекобійники. 

Хоч насправді проводити каравани — це  складне й відповідальне заняття, для широкого загалу воно видається передусім сповненим романтики та пригод. Недаремно довгий і небезпечний шлях каравану часто стає фоном подій у фільмах, тож у Міжнародний день караванника можна розважити себе переглядом однієї з подібних кінострічок. Любителі літератури можуть знайти чимало книг, зазвичай історичного чи пригодницького жанру, де сюжет побудовано на подорожі каравану.

Все, що пов’язано з караванами, особливу зацікавленість викликає у дітей, тому цього дня варто розповісти їм щось нове — наприклад, про пустелю Сахару, перехід якої міг тривати для караванників кілька місяців, або про Великий Шовковий шлях, завдяки якому змінювалася світова історія.     

Чому важливий цей день? 

Здавна каравани були єдиним порівняно безпечним способом подорожувати на великі відстані й таким чином зв’язувати між собою різні цивілізації. Це відбувалося не тільки завдяки торгівлі, яка сприяла розвитку товарно-грошових відносин, а й через розповсюдження технологій, що змінювали світ. Наприклад, саме Великим Шовковим шляхом з Китаю до Європи прийшли способи виробництва паперу, пороху, шовку та порцеляни.

У свою чергу, східний світ завдяки караванам перейняв від західного багато зернових та овочевих культур, таких як квасоля, кунжут, цибуля, виноград, а також деяких сільськогосподарських тварин, зокрема, овець. Розповсюджувалися караванними маршрутами й духовні надбання людства, тобто ідеї та релігії — наприклад, з Індії до Китаю разом з мандрівниками потрапив буддизм. 

  • Традиційні каравани існують і сьогодні — наприклад, сіль у Сахарі досі перевозять на верблюдах караванники-туареги. Та й  взагалі, попри наявність автомобілів і мобільних телефонів, караван у віддалених пустельних регіонах вважається найнадійнішим способом дістатися до потрібного місця. 

Щодо караванів у сучасному розумінні, тобто колон наземних чи морських транспортних  засобів, то їхнє значення не менш важливе, ніж у давнину — таким чином доставляються життєво необхідні вантажі, а самі перевезення стають більш ефективними та безпечними. 

Коли будемо відзначати Міжнародний день караванника?

РікДатаДень тижня
202124 вересняП’ятниця
202224 вересняСубота
202324 вересняНеділя
202424 вересняВівторок
202524 вересняСереда
Позначки:

Найближчі події

Не знайдено жодної події!
Завантажити ще