Старовинний велосипед

Хто винайшов велосипед, чому ми сідаємо на нього зліва, яка гонка найстаріша в світі і навіщо спортсмени-велосипедисти голять ноги? Ці та інші цікаві факти – в нашій статті до Всесвітнього дня велосипедистів.

За даними Міжнародного союзу велосипедистів кількість людей, які хоча б іноді користуються велосипедом, перевищує півтора мільярда. Велосипед – важлива частина сучасної цивілізації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Історія

Перший велосипед з’явився через кліматичні зміни. У квітні 1815 року в Індонезії сталося виверження вулкана. Через це змінився клімат. У північній півкулі літо було дуже холодним, сільськогосподарські культури не вродили і знизилося поголів’я коней. Однак швидко пересуватися було все ж потрібно і в 1817 році німецький професор інженерії і механік барон Карл фон Дрез представив свій винахід – з двох металевих коліс без шин, дерев’яної рами, керма та шкіряного сідла. У велосипеда тоді не було педалей – велосипедисту потрібно було з силою відштовхуватися підошвами від поверхні.

Еволюція велосипеда
Еволюція велосипеда – використано зображення Hoborg

Примітно, що прізвище німця в назві цього винаходу не закріпилося, але в честь барона Дреза була названа прославлена ​​дрезина – платформа для переміщення по рейкових шляхах з механічною тягою.

Педалями велосипед обзавівся лише в 1842 році. Педальний механізм прикріплювався до заднього колеса тонкими стрижнями.

Термін «велосипед» з’явився в 1861 році у Франції. Його придумав винахідник П’єр Міші. Француз хотів знайти таке поняття, яке б відображало принцип дії транспорту на двох колесах з найпростішим механічним приводом.

Першу навколосвітню подорож на велосипеді було здійснено в 1884 році. Вона тривала понад три роки та була надзвичайно складною, адже для цього використовувався велосипед старої конструкції – з величезним переднім колесом і крихітним заднім. До того ж колеса були залізні, без шин.

«Велосипед» Леонардо да Вінчі. У 1974 році в архіві Міланського католицького університету на зворотному боці аркуша з малюнком самого да Вінчі знайшли креслення двоколісної машини. Ідея поставити Леонардо біля витоків такого відомого винаходу була для італійців дуже спокуслива. Малюнок вважали справжнім і копія схеми розійшлася по світу. Однак незабаром з’ясувалося, що це фальсифікація. За однією версією до кіл, які дійсно накреслив Леонардо, раму і ланцюг жартома домалювали італійські монахи. За іншою – схему «доповнив» Карло Педретті, дослідник Каліфорнійського університету.

«Велосипед» Леонардо да Вінч

Що спільного у монети і велосипеда? Одна із старовинних моделей велосипеда мала різні колеса – величезне переднє і маленьке заднє. Співвідношення їх розмірів було таке ж, як у англійських монет пенні і фартинг. Велосипеди такої конструкції так і називали – «пенні-фартинг».

Чому ми сідаємо на велосипед зліва? Справа розташований ланцюг, який заважає посадці. Традиція ж розміщувати його з цього боку ймовірно прийшла з верхової їзди. Справа в тому, що право їздити верхи спочатку належало виключно знаті і воїнам, тобто людям, які носили мечі і шпаги. Зброю кріпили на лівому боці, тому і сідати на коня було зручніше зліва.

Велосипедна прогулянка. Акварель. Близько 1887 р

Суспільство

Дослідження двох сотень людей, яке проводив Університет Брістоля, виявило, що працівники, які отримують фізичні навантаження перед роботою або в обідню перерву, виконують більші обсяги роботи і при цьому витрачають на неї менше часу. Такі навантаження впливають і на підвищення мотивації, якості роботи і збільшують стійкість до стресів. Тому їздити на роботу велосипедом – дуже слушна думка.

Наприклад, в Нідерландах на цьому транспорті їздять майже всі. Кожен голландець проїжджає в середньому 2,5 км на день. В Амстердамі можна запросто побачити міністра або члена парламенту, який поспішає на роботу на велосипеді. Катається на велосипедах і королівська родина. Звання найбільш велосипедної країни можна надати також Китаю. Співвідношення велосипедів із кількістю автомобілів тут сягає значення 300 до 1.

Спорт

У велоспорті існує безліч кумедних термінів. Наприклад, «глухарем» називають велосипед без вільного ходу, а бараном – класичну модель велосипедного керма. У гонках є «ліквідатори» – вони не дають суперникам піти у великий відрив – і «листоноші», які уникають активної боротьби і вважають за краще вести гонку пасивно. А термін «танцівниця» застосовують до тих, хто їде на велосипеді стоячи на педалях.

Більше цікавих фактів на нашій «Планеті фактів» в Телеграмі. Приєднуйтесь!

Найстаріше велосипедне змагання. Льєж – Бастонь – Льєж, або «Стара Леді» – це класична одноденна гонка, яку вперше провели в 1882 році. Її організувала газета L’Expresse. Спочатку в гонці брали участь тільки аматори. Через 12 років змагання стало професійним. На дистанції спортсменам доводиться боротися з довгими крутими підйомами, а частина шляху вимощена бруківкою.

Велосипедний гонщик (1909 рік)

Найпрестижнішою велосипедною гонкою в світі вважається Тур де Франц. Її друга назва «Велика петля» – через маршрут, яким проходять учасники. Проводять Тур де Франц з 1903 року території Франції і країн, що з нею межують. Спочатку гонка проходила як рекламний проект газети L’Auto (раніше L’Équipe). Тому футболка переможця має жовтий колір, як сторінки газети. Зараз це найбільша подія велоспорту і третя за величиною в спортивному світі. Вона поступається тільки Чемпіонату світу з футболу і Олімпійським іграм. Командна гонка триває 21 день і ще 2 дні спортсменам дають на відпочинок. Переможець Тур де Франс отримує грошовий приз, який, за традицією, ділить порівну між усіма учасниками команди.

Професійний велоспорт є одним з найбільш травматичних. Цю оцінку дали одразу декілька світових центрів дослідження безпеки. Найбільш частими травмами є рани і подряпини, отримані при падінні, але страждає також і шийний відділ хребта через потребу дивитися вперед в зігнутому положенні. Серйозний велоспорт може негативно позначитися на стані суглобів, в тому числі і ліктьових, викликати компресійну невропатію, м’язові патології. Не кажучи вже про небезпеку переломів і травм голови. Тому професійний спорт вимагає особливої ​​відповідальності і контролю з боку кваліфікованого тренера.

Чоловіки в професійному велоспорті голять ноги. Як пояснюють самі спортсмени, це робиться для того, щоб сприяти застосуванню масажу і прискорити процес регенерації шкіри при подряпинах. Але насправді найважливішим аспектом гоління ніг є поліпшення аеродинаміки. Повітря краще обтікає гладку шкіру і дозволяє розвивати більшу швидкість. У випадку з трековими гонками це навіть доведено вимірами.